Chirikli

10 бер.
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Соціально-медичні посередники: долати проблеми ромів разом

Складна ситуація у країні (через війну, зростаючу бідність, соціальне розшарування, напруження і недієвість реформ), немов лакмусовий папірець, проявляє найбільш слабкі місця і прогалини  у соціальних стосунках, міжнаціональних відносинах як загалом по країні, так і на місцях. Чи не найуразливішою з точки зору суспільного несприйняття  є ромська громада.

Якими бачить більшість населення ромів?

Попри те, що роми століттями жили поруч з українцями і представниками інших національностей, вони найлегше стають мішенню для критики у разі  міжнаціонального непорозуміння чи просто банального збурення незадоволених «сусідів».

Часто складнощі чи проблеми соціального співжиття представників ромської громади пов‘язують з «особливостями» виключно ромів, і пропоновані адресні заходи та навіть цілі програми орієнтовані на соціалізацію чи соціальну адаптацію, інтеграцію ромської громади і громадян ромської національності. Водночас така «інтеграція» реально можлива лише у випадку, коли суспільство і держава  не будуть намагатися «пристосувати» ромів, а будуть забезпечувати реальні права і створювати  можливості для реалізації ними своїх можливостей  нарівні з іншими громадянами. Зусиль лише з боку ромської громади замало – потрібні зусилля з обох боків. І «пристосування» так само передбачає взаємну дію. Настільки ж зацікавленими  в інтеграції до ромської спільноти мають бути інші громадяни України, як і роми зацікавлені у інтеграції до української спільноти. Лише у цьому випадку можлива безконфліктність, солідарність і міжнаціональна єдність в українському суспільстві як такому.

Посередництво – механізм, спрямований на вирішення проблеми

Досвід роботи ромських посередників (медіаторів), правозахисників, громадських активістів свідчить, що за певних умов – наявності політичної волі, адміністративної організації, послідовності, персональної відповідальності і зацікавленості – досягнення такої цілі є абсолютно реальним.

Фонд «Чіріклі» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» розпочав програму ромських посередників у 2010 році. Ромськими соціально-медичними посередниками стали насамперед представники ромських громад, які користуються особливою довірою та пошаною серед ромів, мають певний рівень освіти.

Найвагомішим аргументом на користь такої роботи була і залишається потреба ромів у доступі до належних медичних та соціальних послуг. Особливою проблемою завжди було  забезпечення недискримінаційного ставлення до  ромів з боку тих, хто ці послуги надає.

Посередництво є одним із механізмів, спрямованих на вирішення даної проблеми. Він  використовуються в Європі та Україні в тому числі для подолання нерівності між ромами та місцевим населенням, коли йдеться про працевлаштування, медичне обслуговування, освіту та отримання соціальних послуг. За кілька років посередники завоювали довіру з боку пересічних жителів ромських поселень, працівників соціальних служб, медичних установ, місцевих та обласних органів влади. Щоденно допомагаючи ромам у забезпеченні їхніх медичних і соціальних потреб, мережі медіаторів вдалося сформувати інформаційну базу соціальних, медичних, правових, освітніх та інших потреб ромських громад, водночас,  сформовано певне уявлення про їхні основні характеристики та особливості.

Саме завдяки роботі ромських посередників роми отримують паспорти та свідоцтва про народження. Ось наприклад, ромська посередниця Дарина Горват, яка працює в Ужгороді, допомогла 93-річній жінці отримати свідоцтво про народження та оформити паспорт. Процедура була дуже складною та довгою, але завдяки наполегливості посередниці жінка отримала свої документи – і в 93 роки нарешті може голосувати. Маючи паспорт, вона за допомоги посередниці змогла оформити  паспорти своїм синам, яким 19, 22 та 24 роки.

Співпраця ромських медіаторів із владою дає результати

У Києві робота почалась із міським ЦСССДМом та Дарницьким районом.  Своїми враженнями і думками щодо співпраці з ромським посередником ділиться співробітниця Київського міського центру соціальних служб у справах сім'ї, дітей та молоді Оксана Сафронова:

«Ми координуємо роботу 10-ти соціальних служб міста. Мене дуже тішить, що три роки тому ми підписали договір із благодійним фондом «Чіріклі» та познайомилися з ромськими медіаторами. І спектр нашої роботи розширився, бо раніше ми фактично не звертали увагу на ромські сім'ї.

Саме медіаторка виїжджала в ті місця, розмовляла з ромами, запрошувала їх до нас. Бо у нас на базі Київського центру є денний центр, куди будь-яка людина, яка потрапила у скрутні життєві обставини, може прийти. Там навіть не питають ім’я. Там можна отримати фахову юридичну допомогу. Я знаю, що така допомога раніше була надана одному рому, бо дуже важко було зробити йому паспорт, позаяк він був прописаний в іншій області – юрист виїжджав туди. Два роки тривали ці зусилля, але паспорт хлопцю таки зробили.

Нещодавно, вже в рамках цього проекту, робилися документи ромам, які цього потребували. Я знаю інші дуже приємні історії, їх кілька. Скажімо, коли ромка, яка прийшла в наш денний центр, познайомилася із хлопцем. Він сирота, потрапив у складні життєві обставини – родичі вигнали його з дому. І вони сподобалися одне одному, створили сім'ю. Зараз ця жінка народила вже другу дитину. Спершу вона жила в соціальному гуртожитку, він туди приходив. Виявилося, що йому як сироті, як довели наші юристи, мало належати житло, і він його отримав. Допомогли зробити ремонт. І зараз пара вже має другу дитину, і живуть вони дружно.

Тут головне – довіра ромів до наших соціальних працівників і медіаторів. Досить багато є звернень до нас із інших областей і регіонів. Я дуже рада, бо коли я думаю про цей наш спільний проект, то бачу, що він успішний і ефективний.

У Кіровограді ромська громада значно менша, ніж, приміром, у Закарпатті. За офіційними статистичними даними, мешкає близько 2000 ромів. Але позаяк давно не було перепису населення, ця цифра не може вважатися достовірною. Завдяки співпраці між посередником та відділом сім’ї та молоді Кіровоградської міської ради  нам вдається допомагати ромам. Наприклад, ми усунули дискримінацію ромських дітей щодо їх прийому до школи, досягли певних успіхів у тому, щоб роми пройшли медичне обстеження. На сьогодні напрацьована низка позитивних результатів.

Формалізувати посередництво: складно, але необхідно

Але сталості цій практиці бракує через складнощі з інституціалізацією ромських посередників.

При тому, що програма залучення спеціальних посередників-медіаторів працює вже 6 років і накопичений великий досвід, масив даних, що підтверджують ефективність цієї роботи і такого підходу, і навіть державним стандартом, який було розроблено саме на досвіді роботи ромських посередників, передбачене подібне посередництво, формалізувати його виявляється дуже складно. Але ми продовжуємо працювати над цим, сподіваємось на позитивний результат.

Якщо продовжити фразу «Вирішити ромські проблеми можна, якщо...», то я б сказала так: якщо не протиставляти ромську громаду людям, які проживають у цьому районі, якщо бачити в ромах таких самих громадян України, якщо ставитися до них не з іронією, а серйозно, по-людськи, з повагою – о  тоді вони теж відгукуються і готові до співпраці».

Опубліковано в Новини
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі